Чоловіче, перше що тобі треба зрозуміти про поведінку жінок, те що рушієм поведінки дівчаток є емоції а не логіка. Тобто як її емоції їй кажуть, так вона и робить. А потім намагаеться це пояснити словами. Якось підлаштовуючи свої дії під свою особистість чи щось інше, наприклад мораль суспільства, в якому вона знаходиться.
Щоб ти міг на своему прикладі відчути, я тобі поясню на прикладі: Згадай як тобі хотілось підійти до якоїсь красуні але всередині був страх. Ця ємоція має назву «страх підійти» і вона мала сенс в ті часи коли ми жили ще в печерах. Там племя було до 220 осіб, та якщо підкатив не до тої дівчини, то тобі могли голову проломити. Вот таким чином працюють ємоції. І пофіг, що зараз вони в мегаполісі вже не актуальні. Під впливом сильних ємоцій всередині дієшь так, як тобі диктують твої ємоції. А потім пояснюешь сам собі чому ти не підійшов, щоб зберегти якись самообраз себе: » Я поспішаю, вона не достатньо красива …
Сама таким чином діють дівчатка, так як їм диктують їх эмоції. Тому правило перше: Ніколи не слухай що тобі кажуть дівчата, на тему як їх краще зваблювати». Вони можуть казать що завгодно, але ємоціїно вони будут відкликатися зовсім на іньші речі.
Щоб зрозуміти їх поведінку, треба усвідомити що вони діють згідно з емоціями які дуже застрарілі. Уяви собі фобію змій. Колись ця ємоція допомогала виживати. Бо не було ліків ві укусів. Але зараз вона вже не актуальна, бо і ліки є і змій не так багато. А людина досі відчуває цю емоцію і нічого не може з собою зробити. Зараз в мегаполісі боятися треба авто, але ця ємоція ще не кристалізувались, на це треба ще багато часу. Коротще еволюція не встигає за змінамі.
З цього вивпливає логічне пояснення чому дівчатка закохуются в поганих хлопців, а коли ти до неї з відкритою душою, та весь світ до її ніг — їй байдуже. Бо на ємоційному рівні вона сприймає таку поведінку як «поведінку особистості з низькою цінністью». Якщо він готовий весь світ до моїй ніг = він разглядає мене як дуже велику цінність = відповідно якщо я для нього дуже велика цінність, то по принципу ящо він північ — я південь = він нижчої цінності ніж я = мені треба шукати партнера більш високою цінності ніж я = втрачаю цікавість до цького хлопця, шукаю іншого.
Под словом ценность я не подразумеваю финансовую ценность или какую то материальную ценность. Проще всего это объяснить так: Представьте внутри каждого из нас сидит «ген». Его задача выжить и размножиться. Он диктует наше поведение согласно, какому то своему представлению, мотивируя наше поведение через эмоции. Вот этот ген и определяет что есть ценность и фокусирует на этой ценности наше внимание. Звучит фантастично, но эта модель проще всего и точнее всего описывает реальность.
Поведение женщин, вроде не логично, но если смотреть на поведение через призму этой модели, выражение: «мы любим тех кто нас не любит, мы губим тех кто в нас влюблен» начинает приобретать смысл.
Мы воспринимает тех кто демонстрирует безразличное поведение по отношению к нам, как особь более высокой ценности, и наш ген подталкивает нас через наши эмоции сблизится с данной особью.
Мы губим тех кто в нас влюблен — когда мы видит что кто то залип на нас, наш ген воспринимает эту особь как обладающую низкой генетической ценностью относительно нас и выключает эмоцию влечения. Мы теряем интерес.
Итого: женщиной движет эмоции, она воспринимает мир церез призму эмоций. Нет смысла переделывать женщин или обижаться на их поведение. Ее ген ищет наилучшую пару, чтобы продолжить жизнь и толкает ее к тому мужчине, которого ее ген — считывает как максимально доступную генетическую ценность. Именно это поведение нужно изучать и культивировать в себе. И будет тебе счастье с прекрасным полом.
Всех благ.